Люди твого міста. Про святкове і буденне життя Віталія Мельничука

Мельничук Віталій. Майже 31 рік, одружений, маю сина, професія – ведучий

Про дитинство і навчання

Родився я в Умані. Можна мене вважати корінним уманчанином в другому поколінні, з інтелігентної сім’ї, яка заселилася в «хрущовку» в центрі, відколи та тільки була зведена. І так як територіально-географічне розміщення будинку було ідеальним для того, щоб відправляти своє чадо на навчання недалеко і якісно, то спершу була закінчена з срібною медаллю і гарними спогадами Уманська міська гімназія (а до неї додалась ще Школа мистецтв при УМГ по класу живопису і баяну – як дика суміш реалізації прихованих талантів, хоча володар усіх відзнак рвався на секції футболу та бойових мистецтв). Потім, за п’ять хвилин від дому (щоб далеко не ходити-їздити) було продовження здобування освіти в Уманському державному педагогічному університеті. Професія була обрана максимально перспективна для працевлаштування – викладач інформатики та математики і тихі мрії абітурієнта про київські юридичні ВУЗи були відметені за відсутністю фінансової бази (все життя виховували мама і бабуся на одну заробітню плату, пенсію і трошки аліментів).

Що дав Педагогічний? Завдяки йому заслужив призове місце на Всеукраїнській олімпіаді з педагогіки, отримав президентську стипендію, відвідав Польщу по обміну досвідом і влаштувався на першу роботу викладачем по спеціальності із трьома червоними дипломами.

Що дав УНУС (неочікувано)? Він дав мені знайомство із моєю дружиною, яка також народилася в Умані. І наша сім’я продовжує, наперекір іногороднім варіантам продовження кар’єри та обладнання побуту, проростати корінням в уманській землі.


Про професію 

Моя професія в Умані характеризується декількома словами: «веселити народ і робити красиво». Стараюсь бути універсальним ведучим і в якості тамади на весіллі (не цураючись цього слова), і в якості конферансьє, і в образі шоу-мена, і в іпостасі артиста розмовного жанру. І люди все більше хочуть відпочивати організовано, цікаво, довіряючи свої свята та заходи компетентним особам, не займаючись хаотичною самодіяльністю. І це добре. Як мінімум для мене.

Найцікавіші проекти – фестивалі на велику кількість глядачів («Свято фарб», «Шіді-Ріді Фест»). Хоча, насправді, кожен проект по-своєму викликає інтерес та захопленість. Різні стилі ведення, різний підхід.

Люблю вести весілля – на цьому ремеслі «собаку з’їв». Не люблю проводити свята, які організовуються «для галочки» і ніхто не зацікавлений (крім мене) в отриманні позитиву та дози радощів. А і такі бувають… Нажаль, їх не зразу можна розпізнати. В противному б разі, я б, якраз таки, фільтрував би замовлення.

Чому обрав саме цей профіль? Скоріше цей профіль обрав мене. Я не шукав можливості стати ведучим. Мене періодично вмовляли до участі в художній самодіяльності в школі, в університеті, в кооперативному коледжі, в якому я працював за освітою шість років. Моя колега-педагог мала «халтуру» у вигляді ведення свят і їй потрібен був партнер для дуету на деякі івенти. Так сталося, що я був не проти… А потім знайомство із Андрієм Опаріним («мастодонтом» організації свят в місті) і самостійне «велике плавання».

Про проект мрії

Закордонний проект. Були перспективи провести декілька свят для української діаспори, але деякі обставини стали на заваді. Так як я люблю подорожі та нові країни, поєднати роботу і відпочинок, думаю, було б непогано. Для цього хочу удосконалити своє володіння іноземною мовою (може не однією)

Про відпочинок


Якщо відпустка, то так, щоб подалі від людей, поближче до моря-океану)

А у вільний день люблю зайнятись спортом (зал, футбол, баскетбол, більярд), погуляти з песиком по околицях Базару і Лисої гори, провести час із родиною, сходити в кіно, прокататися на велосипеді… останнім часом ніяк не можу ввечері дістатись до Фонтанів, а так хочеться.

Про Умань

Умань для мене – рідний куточок. Те місце, яке я, наче,  знаю як свої 5 пальців, але з кожним роком відкриваю ще більше граней та цікавості для себе. Люблю непропорційність, асиметрію та нерівність міста. Люблю затишність та малолюдність, на відміну від столиці та великих міст.

Щоб змінив би? Реставрував би старі житлові будівлі навіть в нетуристичних районах для підтримання колориту. Сам би хотів давно зняти відео, чи фото-блог на тему «Незвідана Умань», але все впирається в брак часу… Мені подобається розвиток мого міста.

Залиште відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *